Льовочкіна заздалегідь повідомила колег про те, що не підтримує оскарження повноважень РФ, й не братиме участь у діях з цього приводу, пише “Європейська правда”.

Крім цього, вона підтримала затвердження процедури, яка практично знищує можливість накласти санкції на РФ надалі, та голосувала проти усіх українських поправок до цих документів.

Що відомо про Юлію Льовочкіну?

Льовочкіна – ексрегіоналка, сестра олігарха і ексголови адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна. Депутатка від ОПЗЖ відома своєю антиукраїнською позицією. 16 січня 2014 голосувала за “диктаторські закони” 16 січня. А вже через рік стала першою заступницею голови української делегації в ПАРЄ.

28 січня 2015 року, виступаючи в Парламентській асамблеї Ради Європи під час дебатів щодо введення санкцій проти РФ, Юлія Льовочкіна закликала протидіяти уряду України, “що намагається побудувати стіну між Україною і Росією”.

Льовочкіна також голосувала проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.

Як та чому Україна повернулася в ПАРЄ

25 червня 2019 року ПАРЄ повернула Росію до роботи в організації без обмежень права голосу. Українська делегація одразу покинула залу засідань та призупинила роботу в організації.

Згодом від участі в осінній сесії ПАРЄ відмовилась і нова делегація України, до якої увійшли нардепи Верховної Ради 9 скликання.

До українського бойкоту Асамблеї приєднались Латвія, Литва, Естонія та Грузія. Держави спільно з Україною створили групу в ПАРЄ під назвою Baltic Plus. Її головні принципи – засудження російської агресії.

16 січня Верховна Рада проголосувала за постанову про участь української делегації в січневій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. 27 січня у Страсбурзі відкрилась зимова сесія ПАРЄ. На ній члена української делегації Олександра Мережка обрали віцепрезидентом організації.

Російська делегація в ПАРЄ: останні події

Регламентний комітет Парламентської асамблеї Ради Європи ухвалив два рішення, згідно з якими російська делегація в асамблеї має продовжити роботу без санкцій.

Комітет розглянув скаргу за двома підставами:

• до російської делегації входять депутати, обрані у багатомандатному округу з урахуванням голосів у анексованому Криму;
• до російської делегації увійшли сенатори, що підтримали анексію Криму в 2014 році, через що перебувають під міжнародними санкціями.

Однак в асамблеї вирішили, що ці підстави не є достатніми для запровадження обмежень проти таких депутатів у ПАРЄ.

Джерело