До цих двох мастодонтів української політики виникла маса запитань.

В Україні стартувала офіційна підготовка до нових місцевих виборів. Раніше росіяни дуже хотіли, щоб уже в жовтні вибори відбулися і на окупованих ними територіях Донбасу. І раптом двоє представників України в Тристоронній контактній групі (ТКГ) щодо Донбасу – Леонід Кравчук і Вітольд Фокін – озвучили практично кремлівські вимоги – про вибори в ОРДЛО вже цьогоріч, про амністію бойовикам, про особливий статус нині окупованих територій.

І до цих двох мастодонтів української політики виникла маса запитань. Про це йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.

Імовірно, всьому виною – кадровий голод. Концепція нових облич настільки пробуксувала, що повернулися до “суперстар” минулого століття. Імовірно, причина у їхньому велетенському політичному калібрі.

“Кравчук і Фокін – це пара професійних потужних українських дипломатів з чітко проукраїнською позицією. Патріотичною і збалансованою. Що дуже важливо”, – заявив президент України Володимир Зеленський.

У випадку Вітольда Фокіна патріотизм збалансований достатньо сильно. Балансу додають конспірологічні теорії, популярні серед проросійських політсил.

“Політично західно орієнтовані люди і зараз налаштовані на те, щоб попри всякі негаразди продовжувати військові дії бо в цьому зацікавлені деякі навіть не країни, а деякі лідери країн. І особливо деякі мультимільярдери. На зразок того ж Сороса”, – заявляв Фокін.

Це інтерв’ю Вітольд Фокін дав ТСН 27 липня цього року – ще до призначення заступником голови в українській делегації на переговорах в Мінську. Тобто, це його особисті думки і Фокін не перестає їх висловлювати: “Навіть тоді, коли Україна перетвориться на величезне попелище, засіяне смердячими трупами, все одно Європі це буде вигідно”.

Все його життя – це кар’єрний рух в правильному напрямку. Через шахти Донбасу до роботи в Держплані та ЦК компартії України. Далі – депутатство в останній раді СРСР. Від 1990 року до 1992-го саме він очолював перший український уряд, який змели вуличні протести та парламентська недовіра. У 1999 році Вітольд Фокін створив громадську організацію “Міжнародний фонд гуманітарних та економічних зв’язків України з Російською Федерацією”. Реєстри доводять – цю структуру та її зв’язки з Росією не вбила війна. Нею донині керують Вітольд Фокін та його син Ігор.

І ось в серпні 2020 року, на 88-му році життя, Фокіна повернули в активну політику. І, вже як заступник Леоніда Кравчука в українській делегації, він продовжує транслювати через медіа власну думку: “І з того боку, і з іншого боку було скоєно багато злочинів, які в кінцевому підсумку потрібно розслідувати, а винні нехай понесуть покарання. Але сьогодні, щоб припинити війну, вберегти життя бійців і командирів – моя позиція – потрібно оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще – усього Донбасу”.

Свою незгоду з такими ідеями цього тижня транслювала частина депутатів влади та опозиції.

“Виголошення тез з переговорної позиції Росії членом української делегації для участі в Мінському процесі може негативно позначитись на загальній стратегії нашої команди ТКГ та послабити позицію України в Мінську. Я сподіваюсь, що Офіс президента візьме до уваги цей факт при вирішенні питання про доцільність подальшої участі пана Фокіна в перемовинах”, – заявила народна депутатка Єлизавета Ясько.

Голова Офісу президента та міністри зовнішніх та внутрішніх справ нагадали членам делегації, що транслювати особисту думку, відмінну від офіційних позицій, не завжди корисно.

Сам Фокін пояснює, що його інтерв’ю перекрутили, але більшість сказаного повністю відповідає Мінським угодам, підписаним Україною взимку 2015 року. Про це ж нагадав голова української делегації Леонід Кравчук, який минулого тижня вніс до парламенту пропозицію задовольнити російський ультиматум та провести місцеві вибори у жовтні на окупованому Донбасі. Без цього, пояснює Кравчук, переговори росіяни блокують. У парламенті лист розглянули, але постанову про вибори змінювати не бачать ані потреби, ані можливості.

Член української делегації, журналіст Сергій Гармаш не приховував виснаження. Каже, що психологічно це дуже важко. А далі Сергій дивує – не все тут те, чим здається з першого погляду. Мовляв і Кравчук, і Фокін на засіданні ТКГ цього тижня повели себе зразково, захищаючи українську позицію. Не виключено, що обидва грають ролі.

“Якісь нотки я весь час відчуваю, але офіційно позиція не змінюється. Тут важливо розуміти, і цього розуміння у мене навіть немає насправді. Де дипломатичний процес, де гра, де щирі наміри є. Але по засіданню я зрозумів, що позиція України не змінюється. Як мені сказав Кравчук, не має значення, що ми говоримо в ЗМІ, головне – нічого не підписувати. Важливо те, що ми говоримо на переговорах. Фокін свої ідеї на переговорах не озвучує”, – розповів Гармаш.

В делегації домовилися, що для нових членів проведуть тренінг з Мінської лексики. Є розуміння, що в мінській групі можна досягати успіху в гуманітарних питаннях. Але головні політичні проблеми – особливий статус, вибори та амністія – залишаються заблокованими. Вони повинні вирішуватися не в Мінську, а на засіданні нормандської четвірки. Але Москва такої зустрічі явно не бажає. Місяць тому Леонід Кравчук запропонував змінити під нормандський формат склад учасників мінської групи: “Там мають бути представники України, Росії, Німеччини і Франції. ОБСЄ – можуть, але це ж не країна. Ми готові до компромісів, до дискусії, ми готові до поступок, ми готові до рішень, які зможуть забезпечити мир”.

Поки що всі ці дискусії про компроміси хоч і дратують суспільство, проте дозволяють звільняти полонених та підтримувати режим припинення вогню. Утім, вже від понеділка, 7 вересня, Донбас може знову прокинутися від гуркоту гармат. “Голова” окупаційної адміністрації так званої “ДНР” Денис Пушилін анонсував показовий обстріл українських укріплень, ніби-то зведених незаконно в районі селища Шуми. Він пропонує українським військовим неможливе – покинути власні позиції.

Джерело